Астрономія і література

Астрономія і література

У цій частині пропонуються для обговорення з  учнями деякі цікаві  задачі, умови яких взято з творів поетів-класиків.

     1. Зоре моя вечірняя зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

                                                                                  (Т.Г. Шевченко)

 2. Сім я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає, дочка вечерю подає а мати хоче научати - та соловейко не дає. 

                                   (Т.Г. Шевченко)                                                                  

 -  Про яке небесне тіло йде мова у цих  уривках?

- Звичайно у народі вечірньою зорею називають Венеру, цим відрізняють   цю ж планету  від ії вранішньої появи (ранішньої зорі). У цих  рядках  Шевченко Т.Г. використовує народні,    а не астрономічні  погляди на світ :  адже ввечері Венера якраз не сходить, а заходить.

      

  3. І срібний місяць на ту пору

З-за хмари де-де визирав,

Неначе човен в синім морі

То виринав,то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів…

                                  (Т.Г.Шевченко)

У якій фазі бачив Місяць Тарас Григорович у цьому вірші?

-З того, що Місяць порівнюється з човном, видно,- він неповний, але  уточнення часу спостереження  ( ще треті півні не співали), тобто друга частина дає вичерпну відповідь: остання чверть.                                       

У поетів є вірші, що суперечать астрономічним, а отже  науковим поглядам, наприклад  вірш М. Гумельова.

   4. На  далекой звезде Венере

Солнце пламенней и золотистей.

На Венере, ах, на Венере

На  деревьях синие листья.    

                                      ( М.Гумільов)  .                                            

Знайдіть   астрономічні  неточності  у  вірші.

-Венера не зірка, а планета, але дерев на ній не може бути з-за  високої  температури.

 5. Надо мной в лазури ясной

Светит звездочка одна-

Справа запад темно-красный,

Слева близкая Луна.

                          (О.С . Пушкін )

Що означає вираз «близкая Луна» та яку зірку міг бачити поет? 

-  Якщо   від поета захід справа, то обличчям він стояв на південь, а отже Місяць був на сході-низько над горизонтом, коли він здається ближчимІ більшим.  А оскільки зірку поет високо над горизонтом і ще в досить світлу пору   доби то це могли бути або  Венера, або Вега, але Венера високо не  піднімається, отже мова йде про Вегу.

А як досконало знав  астрономію російський поет М. Ю. Лермонтов. Ось приклад його вірша  про те, як поет бачить всього – навсього місяць.

                                                                                                             6 . Посреди    небесных  тел

                  Лик Луны  в тумане,

                       Как он кругл и как он бел,

                             Точно блин в сметане.                                                                                                              (М.Ю.Лермонтов)

 Яка фаза Місяця?

- Безперечно, Місяць повний, спостерігав його поет близько опівночі, коли він найвище над горизонтом.